Рефлексія, як один із кращих засобів засвоєння навчального матеріалу.

Одним з засобів, що сприяють ефективному спілкуванню та кращому засвоєнню навчального матеріалу є рефлексія.

Рефлексія (лат. - роздум про свій внутрішній стан) - повернення назад, тобто здатність людини неодноразово звертатися до початку своїх дій, думок, уміння посісти позицію стороннього спостерігача, розмірковувати над тим, що ти робиш, як пізнаєш, у тому числі і самого себе.

Мета рефлексії для учня – не просто піти з уроку з зафіксованим результатом, а побудувати логічний ланцюжок, порівняти досягнення інших зі своїми.

Для чого потрібна рефлексія? Якщо дитина розуміє заради чого вона вивчає дану тему, як вона йому знадобиться в майбутньому; які цілі повинні бути досягнуті саме на цьому уроці; який внесок в загальну справу він може зробити; чи може він адекватно оцінювати свою працю і роботу своїх однокласників, то процес навчання стає набагато цікавіше і легше як для учня, так і для вчителя.

Рефлексію можна проводити на будь-якому етапі уроку, а також за підсумками вивчення теми, цілого розділу матеріалу.

Види рефлексії:

Існує кілька класифікацій рефлексії як етапу уроку. Знаючи класифікацію, вчителю зручніше варіювати і комбінувати прийоми, включаючи рефлексію в план уроку.

I. За змістом: символічна, усна і письмова.

Символічна – коли учень просто виставляє оцінку за допомогою символів (карток, жетонів, жестів тощо.). Усна передбачає вміння дитини зв'язно висловлювати свої думки і описувати свої емоції. Письмова – найскладніша і займає найбільше часу. Остання доречна на завершальному етапі вивчення цілого розділу навчального матеріалу або великої теми.

II. За формою діяльності: колективна, групова, фронтальна, індивідуальна.

Саме в такому порядку зручніше привчати дітей до даного виду роботи. Спочатку – всім класом, потім – в окремих групах, потім – вибірково опитувати учнів. Це підготує учнів до самостійної роботи над собою.

ІІІ. За метою:

– емоційна (оцінює настрій, емоційне сприйняття навчального матеріалу. Це рефлексія з категорії «сподобалося / не сподобалося», «цікаво / нудно», «було весело / сумно». Даний вид рефлексії допомагає вчителю оцінити загальний настрій класу. Чим більше позитиву, тим зрозуміліша тема. І навпаки, якщо умовних «хмаринок» буде більше, значить, урок здався нудним, важким, виникли складнощі із сприйняттям теми);

– рефлексія діяльності (даний вид рефлексії зручніше застосовувати при перевірці домашніх завдань, на етапі закріплення матеріалу, при захисті проектів. Він допомагає учням осмислити види і способи роботи, проаналізувати свою активність і, звичайно, виявити прогалини);

–  рефлексія змісту матеріалу (цей тип рефлексії зручніше проводити в кінці уроку або на етапі підбиття підсумків. Він дає можливість дітям усвідомити зміст пройденого, оцінити ефективність власної роботи на уроці).

Як проводити:

Запропонувати дітям хмару «тегів», які необхідно доповнити. Наприклад, на інтерактивній дошці можна вивести слайд, де вказані варіанти:

–                   Сьогодні я дізнався ...

–                   Було важко…

–                   Я зрозумів, що…

–                   Я навчився…

–                   Я зміг…

–                   Мене здивувало ...

–                   Мені захотілося ... і т.д.

Кожен учень вибирає по 1-2 речення і закінчує їх. Проводити таку рефлексію можна усно, а можна і письмово (на листочках або прямо в зошиті).